Листи для Данила

Дорогий Даниле,

Ми зустрілись групою 1-го вересня: ти повернувся з зони АТО, ми - з літніх канікул. Тоді ми вперше зрозуміли і відчули, яке це щастя - бачити людину, а в той день саме тебе, просто живим і здоровим. Тепер одне з найбільших бажань - відчути це знову, побачивши тебе цілим і неушкодженим разом з нами.

Того дня стояв  великий гамір, всі ділились своїми враженнями від безтурботно проведених канікул. Але коли ти почав розповідати про події на сході, ті, які тобі довелось пережити, – стояла тиша, мороз біг по шкірі. Нам важко навіть уявити все те, що тобі довелося пережити... І те, що ще доведеться.

Тоді особливо запам’яталася твоя неймовірна життєва енергія та слова «Я зараз живіший всіх живих!». Таким і залишайся. Та повертайся до нас.

Те, що ти і багато інших хлопців і чоловіків робиш сьогодні на сході, - це реальна справа, яка далека від риторики політиків, що тільки й намагаються підвищити свої передвиборчі рейтинги. Це твій вклад у те, щоб ця країна залишилась, щоб для нас, звичайних людей, нічого не змінилось на гірше. Це в сотні разів цінніше, ніж будь-які зустрічі «глибоко стурбованих та надзвичайно занепокоєних» або ж нічим не кращих від них «диванних експертів». Ми дуже хочемо, щоб тобі вдалося якнайскоріше повернутись з тих жахливих місць до нормального життя, до навчання, роботи, друзів, до всього того, чим повинна займатися молода людина – замість того, щоб жертвувати своїм життям у розв’язаному божевільною людиною бездумному конфлікті. Пам’ятай, будь ласка, про нашу постійну підтримку і про те, що ми тебе дуже любимо і дуже чекаємо твого повернення.