Випускник Укаїно-нідерландського факультету Андрій Зінчук зібрав Євромайдан в Америці

24-річний випускник Укаїно-нідерландського факультету Андрій Зінчук навчався за стипендіальною програмою імені Едмунда С. Маскі в Сполучених Штатах Америки, коли на батьківщині розпочалася революція. Аби привернути увагу тамтешніх громадян до подій в Україні, разом із однодумцями влаштовував пікети та акції протесту в самісінькому центрі Нью-Йорка...
          
     -Спочатку рвався летіти додому, — згадує хлопець. — Та згодом подумав, що і в Америці можу бути корисним. Передусім поставив собі завдання інформувати місцевих жителів про події в Україні, бо офіційний Вашингтон запізнювався з їхнім висвітленням — у перші тижні протестів складалося враження, що американці не до кінця розуміють серйозності того, що відбувається.
     За два роки навчання в Нью–Йорку Андрій знайшов однодумців серед української діаспори. Разом планували акції й пікети, виготовляли і поширювали інформаційні листівки, організовували Автомайдан.
     — Манхеттен замайорів українською символікою, — усміхається юнак. — Якось найняли туристичний автобус, прикрасили його національними прапорами і їздили центром. Згодом на одній із найвідоміших площ Манхеттену Columbus Circle поставили революційне піаніно — на зразок тих, що були в Україні. А коли почули про кровопролиття, задумалися, як можемо ефективніше впливати.
     Тоді й сформувалася молодіжна громадська організація «Razom for Ukraine». До неї увійшли українці, які нині проживають в Америці, однак не забувають про своє коріння.
     — Працювали задля того, щоб створювати приводи в місцевих медіа, — каже Андрій. — Пікетували українське та російське генеральні консульства, банки та піар–компанії, пов’язані з нашими олігархами, які підтримували тодішній режим. Те, що ми тиждень стояли під їхніми офісами, немало значило. В акціях брало участь зо два десятки активістів, але й вони впливали на ситуацію. Адже на Заході дуже дбають про свій імідж.
     Найяскравішою подією Андрій називає похід через Бруклінський міст 23 лютого, коли вже стало відомо, що Янукович втік із України.
     — Зазвичай нам вдавалося зібрати сотню–дві людей, — розповідає хлопець. — А тут прийшло понад тисячу! Долучилися також грузини й литовці. Всі об’єдналися навколо України. Навіть агенти ФБР цікавилися, скільки нас є. Напередодні пошили два великі національні прапори. Прямуючи під знаменами, наша колона перекрила пішохідну частину мосту. Потім у Бруклінському парку провели молебень за Героїв Небесної сотні.
     Уже перед своїм від’їздом Андрій організував благодійний концерт на підтримку людей, які стояли на Майдані до президентських виборів. Запросив виступити піаністів, серед яких — музикантка світового класу Ірина Портенко, оперних виконавців, український хор «Думка» і навіть знайшов новенький концертний рояль «Steinway».
     — Людина повинна розвивати суспільство, в якому живе, — переконаний Андрій. — У мене активна життєва позиція, тож і цього разу не зміг всидіти на місці.
     Хлопець справді не гає часу. Після закінчення українсько–нідерландського факультету економіки та менеджменту Тернопільського економічного університету він продовжує навчання за різноманітними закордонними стипендіями та програмами обміну. Побував у Канаді, де працював помічником депутата консервативної партії, Швеції, Франції, Данії, Польщі та Нідерландах. Лише кілька тижнів тому повернувся зі Штатів. Уже кілька разів організовував інвестиційні форуми в Україні та за кордоном. Міркує над тим, як розвивати бізнес у своїй країні, бо хоче бачити її успішною та заможною.
     — У 2008 році вперше поїхав до Америки і здивувався, що мою країну плутають із Росією, — пригадує Андрій. — А нині ставлення дуже змінилося. Тепер усі розуміють, що українці борються за свої права, за майбутнє, за свободу.

Ярослава ТИМОЩУК,

(Статтю взято із: http://www.volyn.com.ua/printver.php?rub=15&article=0&arch=)